Андрій Хлапонін: Я наймолодший технічний директор на бродкаст-ринку України


Андрей Хлапонин

Інтерв’ю з технічним директором ТРК «Україна» Андрієм Хлапоніним.
— Андрій, коли і в якій сім’ї Ви народилися? Хто Ваші батьки?
— Тато — військовий, мама — лаборант.

— А в яких військах служив тато?
— Радіорозвідка.

— Ви народилися в радянські часи?
— Так, в 1984 році.

– А де минуло Ваше дитинство?
— Я народився в Монголії, в Улан-Баторі. Там ми прожили два роки, поки служив батько. Потім повернулися до Києва. Все моє свідоме життя пов’язане з Києвом.

— Ваші батьки теж родом з Києва?
— Ні, батьки — обоє з Луганської області. Тато приїхав до Києва навчатися, вступив у військове училище, а коли їздив до свого батька, мого діда, допомагати, познайомився з мамою. Вони одружилися й переїхали до Києва. А потім вже батька по службі направили в Улан-Батор.

— Як Ви вчилися у школі?
— На «чотири» і «п’ять», за нинішньою системою десь «дев’ять» — «дванадцять». Круглим відмінником я ніколи не був.

— Які предмети найкраще Вам давалися?
— Математика й фізика.

— Коли у Вас проявилися схильності до радіотехніки? Це сталося завдяки Вашому татові?
— Не можу так сказати. Я розумів, що для мене це просто, і я це вмію робити. Я легко розбирався з технічними пристроями, наприклад, першими комп’ютерами, коли вони тільки з’явилися. Ще у мене були магнітофон і комп’ютер «Спектрум», тоді ми записували програми на касети. Потім вже у мене з’явився комп’ютер «Пентіум-90», як зараз пам’ятаю.

— Після закінчення школи куди Ви вирішили вступати, і чому?
— Вступав у КПІ, бо вважав, що логічно розвивати ті навички, які вже в мене були.

— А чому Ви не пішли слідами батька, до військового училища?
— Військові були престижною кастою за радянських часів, а після все змінилося. Чесно кажучи, я вважаю, що військова служба забирає у людини два роки життя (хоча в той час ми вже служили лише рік). І все-таки вважаю, що військові повинні служити за покликанням: якщо людина хоче бути військовим, вона стане чудовим професіоналом у своїй справі, а якщо людина служить з примусу, та їй ще й автомат дають, до хорошого це не призведе.

— А Ви проходили строкову службу?
— Ні, у мене була військова кафедра в інституті.

— Як розшифровується назва Вашого вузу — КПІ?
— Київський Політехнічний Інститут. У мене був факультет «Інформатика та обчислювальна техніка».

— І яка була успішність?
— Навчався теж на «чотири» і «п’ять».

— Працювати Ви почали під час навчання, або вже після закінчення вишу?
— Працювати я почав під час навчання, десь на другому курсі, влітку. Як зараз пам’ятаю, влаштувався в фірму «Епос» збирати комп’ютери. Влітку я працював, а потім, оскільки це не цілком профільна спеціалізація, повертався вчитися. Як ви знаєте, перший час ти працюєш на заліковку, потім заліковка працює на тебе. Відповідно, були ті пари, які потрібно було обов’язково відвідувати, решту часу я працював.

— І скільки Ви пропрацювали в цій компанії?
— Три роки.

— До закінчення вузу?
— Так, десь так.

— А куди пішли працювати після навчання?
— Далі я влаштувався на «1+1», загальнонаціональний український канал. Я кинув старе заняття: складання комп’ютерів розцінювалася, скоріше, як підробіток для студентів. Прийшов час знайти роботу серйознішу, так я і влаштувався на «1+1».

— З якої посади Ви почали на «1+1»?
— Адміністратора відеосерверів. Відеосервери тоді тільки з’являлися. Технічні служби телекомпаній тільки почали відмовлятися від магнітофонів, і впроваджувалися перші відеосервери. У нас тоді були відеосервери Leach, потім — Harris, а зараз — Imagine Communications.

— Яким чином Ви потрапили на телебачення? Адже не з вулиці ж Ви туди прийшли?
— Саме з вулиці. Надіслав резюме на «1+1», у мене була співбесіда, пройшов її і успішно влаштувався.

Андрей Хлапонин

— Як розвивалася Ваша кар’єра на «1+1» в подальшому?
— Я там пропрацював недовго — буквально рік. Потім в Києві по франшизі відкрився телеканал «MTV», і, оскільки я себе добре зарекомендував, мою кандидатуру стали розглядати. Там у мене відбулося три або чотири співбесіди, я їх всі пройшов, і мене взяли заступником технічного директора.

— А чому така складна система була на «MTV»?
— Тому що це франшиза. Одну співбесіду зі мною провів місцевий фахівець, а всі решта — запрошені люди. За умовами контракту, вони були зобов’язані проводити співбесіду з ключовими співробітниками.

— Якою мовою проводилась співбесіда?
— Англійською.

— Де Ви вчили англійську?
— Англійську я вчив, як і багато, в школі і дуже сильно підтягнув на телеканалі, тому що технічна підтримка — це закордонна історія, відповідно, знання мови є обов’язковою умовою. Зараз мені цілком вистачає мого рівня, але я б хотів розмовляти краще. Наприклад, як моя дружина — вона англійською володіє вільно.

— А що значить «підтягнув» — брали підручник і вчили, чи ходили на спеціальні курси?
— Ні, я в підручники не вірю. Дивився фільми з субтитрами і щодня спілкувався з технічною підтримкою — постійно практикувався. Коли вчиш англійську, спочатку потрібно зрозуміти правила побудови речень. Як тільки ти освоїв граматику, тобі треба збирати словниковий запас, і все. Це моє бачення.

— Але все-таки технічна підтримка — це не розмова на рівні «How do you do?».
— Ні, звичайно. Навпаки, це дуже нішева історія. А до нішевої історії приклеюються і всі інші, якщо ти вже трохи занурився в середовище.

— Ви прийшли на «MTV». Які перед вами поставили завдання як перед заступником технічного директора?
— Запустити канал «MTV» «з нуля»: від вибору приміщення до виходу в ефір.

— А технічний директор, який був Вашим керівником, теж був з професійного середовища?
— Так, саме, звуть його Саша Ведмідь. Він в різний час працював технічним фахівцем на різних каналах, у тому числі на «1+1», потім в якійсь продакшн-студії. По-моєму, на «MTV» він прийшов з «1+1».

— Скільки Ви в сумі пропрацювали на «MTV»?
— Близько двох років.

— Погодьтеся, одна справа — адміністратор відеосерверів, інша справа — заступник технічного директора, всього через рік. Які основні складності перед Вами стояли? Як Ви самонавчались в ситуації, що склалася?
— Це було дійсно складно, тому що крім того, що у тебе є певна ділянка роботи, доводилося ще володіти багатьма процесами. Для пацана, який, можна сказати, тільки з інституту випустився, це був тернистий шлях. Не знаю, як це виглядало: я просто розумів, що, крім мене, цих завдань ніхто не виконає, і у мене є почуття відповідальності — я просто брав і робив.

— Проект реалізовувався спільно з системним інтегратором?
— Так, було кілька системних інтеграторів. Як ви розумієте, системний інтегратор виконує роботи, і його хтось повинен контролювати — ставити правильні питання, для того щоб закінчити інсталяцію. Я і був тією людиною, хто курував цей процес.

— Що було після «MTV»?
— Я прийшов на канал «Україна» і працюю тут уже 10 років.

— В якості кого Ви прийшли на канал «Україна»?
— Начальника відділу забезпечення ефіру і пропрацював на цій посаді приблизно два роки. Чому так вийшло, що на своїх посадах я не затримувався надовго? Тому що мені в якийсь момент ставало нудно. Наприклад, «MTV» — це playout-канал, він один — і все, там більше нічого не відбувається. Я навіть німецьку мову почав вчити від нудьги. Тому і вирішив звільнитися, піти на нижчу посаду.
Так вийшло, що Саша Ведмідь теж пішов з MTV на «1+1» на посаду технічного директора і покликав мене до себе заступником. Тоді я прийшов до свого директора на каналі «Україна» і сказав, що мене покликали туди заступником, а не начальником відділу (а тут ми всі канали, які були в базі, теж позапускали). Він мені запропонував залишитися, і я став тут заступником технічного директора.

— А що значить: «від нудьги почав вчити німецьку мову»? І чому вибрали саме німецьку?
— «Від нудьги» означає, що в якийсь момент, коли ти налаштовуєш технологію, це можна робити по-різному. Можна налаштувати так, що ти будеш постійно щось латати, а можна і так, що будеш звіти отримувати про те, як вона працює, і зарезервувати все настільки, що будеш просто сидіти: або пасьянс розкладати, або нудьгувати. Тому я почав вчити німецьку. Мені здавалося, що це досить просто.

— Коли Ви стали заступником технічного директора на каналі «Україна», що входило в Вашу компетенцію?
— Те, чим я зараз займаюся. На мій погляд, технічний директор фокусується більшою мірою на стратегічному плануванні. Я називаю його перекладачем з топ-менеджерської мови на технічну. А моє завдання було робити руками все, що вони придумають.

— «Україна» — це медіахолдинг?
— Так, «Україна» — це холдинг, і, більш того, він з Донецька. Завдання полягало в тому, щоб побудувати базу для каналу в Києві і почати його перевозити. Спочатку побудували канал «Україна» і перевели його. Паралельно був канал «Футбол», який ми підняли на нашій базі.
Потім в якийсь момент з’явилися «Футбол-2» і «Донбас» — працювало вже чотири канали. Потім почали запускатися інші канали. Зараз їх дев’ять: «Україна», «Україна 24», «Донбас», «Футбол-1», «Футбол-2», «Футбол-3», «Індіго», «НЛО», 34-й.

— В який момент Ви стали технічним директором?
— До мене технічним директором був Пшемислав Кула з Польщі, він працював наїздами, приїжджав і їхав. У якийсь момент у нього виникли труднощі з переміщеннями, і він звільнився. Після чого на цю посаду призначили мене.

— Якою мовою Ви з ним спілкувалися?
— Спілкувалися ми російською, але часто переходили на англійську, тому що йому так було простіше.

— А польську Ви не знаєте?
— Ні, польської не знаю. А ось українську знаю чудово!

— Наскільки українська і польська мова схожі?
— Схожі. При поляках не можна ні в якому разі розмовляти українською — вони все розуміють (сміється).

— Кілька питань про Ваше позаофісне життя. Як і коли Ви познайомилися з дружиною? Чим вона займається?
— Зараз моя дружина — head of content на відеоплатформі Megogo, це сервіс для перегляду онлайн-відео і ТБ, який стартував в Україні в 2011 році. В зону її відповідальності входять і закупівля, і повноваження програмного директора — це гібридна посада. На традиційному телебаченні дані позиції зазвичай поділяють на директора з закупівель і програмного директора. З дружиною ми познайомилися ще на «MTV», але стали парою не так давно — років сім-вісім тому.

— У вас є діти?
— Так, двоє: хлопчик і дівчинка — 3,5 роки і 5,5 років.

— Тобто про їхні професійні схильності говорити поки рано?
— Звичайно, вони ще діти!

— Що Ви вважаєте своїм головним досягненням у професійній кар’єрі?
— Напевно, те, що я наймолодший технічний директор на ринку, і те, що я є частиною холдингу, який займає лідируючі позиції на українському медіаринку.

— Україна — це сьома країна, де я брав інтерв’ю у людей російською. Ви дійсно наймолодший технічний директор, причому у всіх цих семи країнах, як не парадоксально. А чому Ви довго затрималися на цій посаді? В Україні ж такий активний ринок, постійно з’являються нові канали…
— Затримався — значить, я якісно виконую свої функції, тому що є директори, які довго на своїх місцях не затримуються.

— У вас досить великий досвід, Ви швидко просувалися в кар’єрі. Чи не виникало бажання створити свою компанію, запустити власний бізнес і вже намагатися працювати як підприємець?
— Я завжди кажу, що, як тільки щось придумаю, то буду цим займатися. Напевно, поки ще не час, але все, безумовно, попереду!

Андрей Хлапонин